ПУПЕ́ЦЬ, пця́, ч.
1. Зменш.-пестл. до пуп.
2. Нижня м’язова частина шлунка у птахів; пташиний шлунок взагалі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 390.