ПУСТИ́ЗНА, и, ж., рідко. Безлюдна, ненаселена місцевість. Полігонна пустеля, піщані бархани, що тягнуться аж до крайнеба.., пустизна, царство ящірок (Гончар, Тронка, 1963, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 398.