ПУ́ТРЯ, і, ж. Страва з ячної крупи й солодкого квасу. Тут їли.. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (Котл., І, 1952, 72); Їдять [в раю] галушки, вареники, сало, ковбаси, капусту, локшину та путрю (Вишня, І, 1956, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 404.