ПУШИ́НА, и, ж. Те саме, що пуши́нка. Невеличка пушина на рукаві заставила скинути його [сюртук], повісити на гвіздкові (Мирний, IV, 1955, 125); Із неба Сніжина Додолу злетіла — Маленька пушина, Холодна і біла (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 109); У розпалі літа розкриваються коробочки її [тополі] плодів, і споряджене пушинами насіння починає кружляти в повітрі (Наука.., 9, 1969, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 411.