ПФЕ́НІГ, а, ч. У НДР та ФРН (раніше також в Австрії) — розмінна монета, що становить одну соту частину марки. [Касир Нейман (одлічує гроші):] Зостається 16 грошей срібних, 2 пфеніги (Л. Укр., IV, 1954, 211); — Пробачте за гостре слово, шеф, це брудна скотина, яка й нас із вами продасть за пфеніг! (Ю. Янов., І, 1954, . 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 413.