ПІВБАРИ́ЛА, невідм., с. Половина барила як міра рідини. Цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям.. Де не взялося півбарила горілки (Мирний, І, 1949, 331); Михайлові чомусь уявлявся бургомістр червонопиким здоровилом, рудоволосим горлохватом, у якого в череві бовтається добрих півбарила пива (Загреб., Європа. Захід, 1961, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 377.