ПІВЖАРТОМА́, присл., рідко. Те саме, що напівжартома́. З усього кутка стали бігати до Віталика дивитися на те диво, на ті випадкові блукаючі зображення, що то одне, то друге раптом промайне по екрану,.. той каже грецьке, той італійське, а той півжартома висловлює догадку, що це, може, з Марса (Гончар, Тронка, 1963, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 380.