ПІВПЛЯ́ШКИ, невідм., ж. Половина пляшки як міра чого-небудь. Почалась пиятика з невеликого діла: випили вдвох із Оверком півпляшки (Рильський, Бабине літо, 1967, 114); Вимагає [матрос] денатурату.. Просто в горлянку виливає він півпляшки (Ю. Янов., II, 1958, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 386.