ПІВСТОЛІ́ТНІЙ, я, с. Який існує, триває і т. ін. півстоліття. Всім своїм неспокійним життям, більш ніж півстолітньою творчою діяльністю самовіддано служив М. Т. Рильський народові, людству (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 17); // Який буває, відбувається і т. ін., коли минає півстоліття. На півстолітньому рубежі нашого суспільства, нашого мистецтва й культури увага громадськості звертається до пройденого літературою великого шляху (Літ. Укр., 21.І 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 388.