ПІДБА́ННЯ, я, с. Місце під банею або внутрішня сторона бані (див. ба́ня2 1). В найвищій вишині підбання [церкви] у великому колі виблискувало.. зображення Христа-Вседержителя (Загреб., Диво, 1968, 629).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 394.