ПІДБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІБРА́ТИСЯ, рідко ПІДОБРА́ТИСЯ, підберу́ся, підбере́шся, док.
1. під що, до кого — чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. Бачу: підбирається [Яків] під хатнє віконце (Вовчок, І, 1955, 74); Ми підбираємося до автоматника, як мисливець до глухаря на току: швидкий крок, поки глухар «токує», і повна непорушність під час паузи (Багмут, Записки.., 1961, 25); — Добридень, кумо! — Вовк гукає, — ..Никав всю ніч, аж утомився — Та й що ж! Ніде не поживився! Чи до кошари підберусь — Боюсь!.. (Гл., Вибр., 1951, 11); Пішов циган красти садовину: переліз через острішок та й хильцем-хильцем підобрався під грушу: потряс зо тричі та став в мішок збирати (Україна.., І, 1960, 280); // Переміщатися, наближатися до чого-небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись. Прибій.. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю (Коцюб., І, 1955, 391); Туман плив попід залізничним мостом, підбирався до насипу (Коз., Сальвія, 1959, 108); * Образно. Клуби в’ються, докупи збираються, і стіна усе вищенько підбирається (Кв.-Осн., II, 1956, 412); // перен. Намагатися зав’язувати близькі стосунки з ким-небудь. Далі йдучи й засумувала [Векла], що чи не підбирається копитан до її дочки? (Кв.-Осн., II, 1956, 441).
2. Приймати суворий, підтягнутий вигляд, ставати більш зібраним. Лазар загорнув поли халата і весь підібрався, як перед нападом (Коцюб., II, 1955, 191); Забуде хто шапку в хаті зняти, — він зразу видереться на лаву або на ослін, підбереться, скине шапку й пучкою на образи покаже, мовлячи суворо: «Он бач, що там таке!» (Вас., І, 1959, 206); // Силою м’язів зморщуватися, стягуватися. Округле, енергійне обличчя Мірошниченка підбирається у гордовитій, упертій усмішці (Стельмах, II, 1962, 176).
3. Утворюватися завдяки відбору, добору за певним принципом або якимись ознаками. Хтось подає думку попробувати пробратись по дну рову праворуч.. Нашвидку підбирається група охочих і вже вирушає по дну рову туди, де мусить кінчатися вал (Гончар, II, 1959, 437); Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком.. Такі красиві пари в житті підбираються не дуже часто (Гур., Наша молодість, 1949, 321); — У нас бригада дружна, підібрались один в один. І працювати і погуляти гожі!.. (Коп., Вибр., 1953, 14).
4. Уподібнювати свій голос чиємусь або наслідувати якісь звуки. — Ту-ля-ля! — виводила вона, підбираючись під бренькіт стакану, і її тоненький голосок зливався з заводами тонкого скла (Мирний, III, 1954, 277); // перен. Пристосовуватися, приладжуватися до чиїх-небудь уподобань, поглядів і т. ін. Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (Н.-Лев., II, 1956, 74).
5. тільки недок. Пас. до підбира́ти. В час переводу через село радянських частин немало зброї підбиралося біля вбитих, поранених (Ле, Право.., 1957, 141); Одночасно з тренуванням космонавта відпрацьовується апаратура життєзабезпечення, підбирається раціон харчування з урахуванням індивідуальних побажань (Рад. Укр., 5.ІХ 1962, 3); Поволі підбирались перші слова, а очі охоплювали знайому побузьку місцевість (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 824).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 398.