ПІДБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбри́ти. З заднього сидіння Савичеву було видно вигодовану, акуратно підбриту потилицю.. і погони старшини (Перв., Дикий мед, 1963, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 400.