ПІДГЛИ́БИТИ, блю, биш; мн. підгли́блять; док. Занурити, заглибити додатково, ще трохи. Підглибивши плуга, дід Кирюша пройшовся за ним з півгін і, впевнившись, що все гаразд, що й решта плугів орють глибоко, пішов далі (Минко, Повна чаша, 1950, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 414.