ПІДГО́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Злегка гойдати. Дзюркотливе джерельце співало й співало свою пісеньку ще й на дурничку підгойдувало розмите коріння (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 415.