ПІДДЕ́РЖКА, и, ж. Дія за знач. підде́ржувати, підде́ржати. Широкий рів без піддержки сам собою засипався — осувався, вода висихала (Мирний, IV, 1955, 18); [Півень (двом дідам):] Кажу, голосуйте за піддержку. А там уже Чирва знає, що робити (Мик., І, 1957, 59); Ну, і щоб же позику-піддержку од власті яку, хоч би продподаток скинули, то й то б таки легше було на ноги сп’ястися (Головко, II, 1957, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 423.