ПІДЖА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до піджа́рити; // у знач. прикм. Перед пляшками на… підносі чорніє печена гуска, стоїть піджарене порося (Мирний, III, 1954, 82); Хоч би маленький шматочок м’яса! Явдоха відчуває — м’ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум’яне, піджарене.. (Донч., III, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 425.