Що oзначає слово - "підмінювати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПІДМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ПІДМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДМІНИ́ТИ, міню́, мі́ниш, док., перех.

1. Міняти, замінювати, звичайно непомітно. Любила [тьотя].. підмінювати фарби. Замість бурякового обрамовання дасть синє (Фр., IV, 1950, 210); Глянув [отець] спідлоба на Галю та й устромив очі назад у [індиче] стегно. Неначе боявся, що хтось йому підміняє те стегно на гірше (Март., Тв., 1954, 404); * Образно. Стривайте, та хіба ж це Мишуня? Скромний, сором’язливий, неквапливий, незграбний Мишуня?.. Його хтось підмінив (Ю. Янов., II, 1954, 139); *У порівн. Йому ніби підмінили душу, і він тепер відчував те, про що раніше й не догадувався (Тют., Вир, 1964, 251); // чим. Надавати чому-небудь перевагу, звичайно відмовляючись від іншого. Опортуністи давно підготовляли крах II Інтернаціоналу, заперечуючи соціалістичну революцію і підмінюючи її буржуазним реформізмом.. (Ленін, 26, 1972, 2); Марксистське літературознавство визнає за ідейним змістом твору визначальну роль. Але підміняти естетичну оцінку художнього витвору суто соціологічним, ідейно-тематичним розглядом його — це значить порушувати принципи матеріалістичної естетики (Рад. літ-во, 1, 1957, 17); Аплодувати Павлик не збирався. Навпаки, він стиснув кулаки і явно лагодився підмінити високе мистецтво співу низькоякісними вправами з боксу (Донч., VI, 1957, 45) .

2. кого. Заступати кого-небудь по роботі, беручи на себе його обов’язки, виконуючи певні функції і т. ін. Щоб не робити зупинок, механізатори під час сніданку, обіду та вечері підмінюють один одного (Рад. Укр., 8.ІХ 1962, 2); Семена Голубаря посилали підміняти гірничого майстра, аж поки той зміг повернутися до виконання своїх обов’язків (Ле, C. Голубар, 1950, 50); Редактор не повинен підміняти автора і переробляти за нього рукопис, бо це веде до зниження вимогливості і майстерності (Літ. газ., 7.Х 1958, 2); Внизу надворі стоїть на посту Степура, добровільно підмінивши Мороза, що поїхав до родичів (Гончар, Людина.., 1960, 49); // перев. недок., що. Використовуватися, вживатися замість іншого. Світогляд, обумовлюючи творчість митця, безумовно, не підмінює художнього методу. Але нема і не було такого методу творчості, який би не спирався на певний світогляд (Рад. літ-во, 3, 1958, 21); // Виступати в ролі іншого. Партійні організації не підміняють радянські, профспілкові, кооперативні та інші громадські організації трудящих, не допускають змішування функцій партійних і інших органів, непотрібного паралелізму в роботі (Статут КПРС, 1971, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 456.