ПІДПА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДПА́РИТИСЯ, риться, док., розм.
1. Трохи або знизу паритися (у 1 знач.).
2. Трохи, частково відігріватися (про землю); танути (про сніг, лід). Земля вчула ту весну, підпарювалися зісподу сніги, на деревах бубнявіли бруньки (Ле, Наливайко, 1957, 295).
3. діал. Підпрівати. Дитина підпарилася.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 480.