ПІДПОМА́ГАЧ, а, ч., розм. Той, хто допомагає, звичайно в здійсненні поганих, злочинних намірів. Разом зі всім радянським народом непохитно і самовіддано пішли вірні сини й дочки України на священну битву проти фашистських окупантів та їхніх націоналістичних підпомагачів (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 485.