ПІДПРІВА́ТИ і ПІДІПРІВА́ТИ, а́є, недок., ПІДІПРІ́ТИ, і́є, док., перех. Трохи, частково або знизу пріти, зіпрівати. Поля після дощу підіпріли, розбухли, і чоботи.. м’яко вгрузали в землю (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 620).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 487.