ПІДРАХУ́НОК, нку, ч.
1. Дія за знач. підрахо́вувати, підрахува́ти. При підрахункові Данькових мідяків виявилось, що їх таки чимало: понад чотири карбованці (Гончар, Таврія, 1952, 85); Після підрахунків стало відомо, що бригада Миколи Гуртового видобула за зміну сто вісімдесят тонн в’язкої руди (Ткач, Плем’я.., 1961, 421).
2. перев. мн. Результати, підсумки лічби, обчислень. За підрахунком Купріяна Олександровича — вчителя комунівського.. — ця операція з коропами мала в жовтні дати комуні близько п’ятисот кіло риби (Донч., І, 1956, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 489.