ПІ́ДСВИСТ, у, ч. Свист, що супроводжує спів, танок, гру і т. ін. Пройшовши декілька гонів, Гриб і Печериця зустріли Білку, що з підсвистом танцювала.. на галявині (Козл., Мандрівники, 1946, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 497.