ПІДСМИ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підсми́кати.
2. у знач. прикм., розм. Занадто, незвично короткий (про одяг). Першим приїхав конякою з мотузяними наритниками далекий родич з цапиною борідкою, з короткими рукавами і в таких же підсмиканих брюках (Панч, На калин. мості, 1965, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 503.