Що oзначає слово - "підсобник"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПІДСО́БНИК, а, ч., розм.

1. Робітник, що виконує допоміжні роботи. — Ех, муляр з тебе.. — Учись… Цегли сюди! — крикнув він підсобникам (Руд., Остання шабля, 1959, 24); — Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Вже й самі кинулися матеріал, воду на поверхи тягати. Підсобники не встигають… (Коп., Вибр., 1953, 6).

2. Те саме, що підпома́гач. На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Мельн., Коли кров.., 1960, 124); Письменниця [Леся Українка] викриває підсобників імперіалістів — шахраїв із буржуазних партій (Іст. укр. літ., І, 1954, 637).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 504.