ПІДСТА́РШИЙ, а, е. За віком найближчий до старшого; наступний за старшим. Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе (Чуб., V, 1874, 890); // у знач. ім. підста́рший, шого, ч. Той, хто за віком найближчий до старшого. На старшого дивилися підстарші (Мирний, III, 1954, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 507.