ПІДТАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтасува́ти. — Головне, Михайле Амадейовичу, справжня [успішність], не підтасована (Збан., Малин. дзвін,
1958, 393).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 513.