ПІДТРА́ВОК, вка, ч. Невисока трава, що росте серед вищої частини травостою, рідше — серед злаків. В підтравку домінує прибережниця солончакова, яка дає 10% покриття (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 516.