ПІДХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДХИЛИ́ТИСЯ, хилю́ся, хи́лишся, док.
1. Нагинатися, нахилятися під що-небудь. Бджола піднялася трохи угору, роздалася ушир, дід підхилився під улик, і бджола почала тихо осідати у його [нього] (Мирний, І, 1954, 192).
2. перен. Робитися покірним, підкорятися кому-, чому-небудь, чиїйсь волі. Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж.. витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Коцюб., І, 1955, 171).
3. тільки недок. Пас. до підхиля́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 521.