ПІДХИХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до підхихи́кувати. Він був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки, і теж підхихикнув (Чаб., Балкан. весна, 1960, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 521.