ПІДХО́ЖИЙ, а, е.
1. Який відповідає яким-небудь вимогам, умовам, придатний для чогось. Мені здавалося, що «Згуба».. якраз була підхожа задля такої мети (Мирний, V, 1955, 374); Ніколає каже, що Іон Бану підхожа людина на цей пост (Чаб., Балкан. весна, 1960, 346); // Який можна прийняти, з яким можна погодитись; прийнятний, вигідний. — Може бути й царська посада не підхожа, як вона стає Вам не по душі (Мирний, V, 1955, 418); Недавно пройшла чутка, що звільняється в управлінні підхоже місце (Мур., Свіже повітря.., 1962, 18).
2. розм. Схожий на кого-, що-небудь. Крамниця [у місті] була підхожа до тієї, що Левантина бачила і.. на селі, тільки більша (Гр., II, 1963, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 523.