ПІДЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підчи́стити. Добре второваними і охайно підчищеними стежками вона блукала у лабіринтах зелені (Смолич, І, 1958, 77); Дерева були дбайливо підчищені (Вільде, Сестри.., 1958, 436).
2. у знач. прикм. Який звільнено від чого-небудь зайвого, непотрібного. Зводилося кілька рядів високих, підчищених, з гарно виведеною кроною старих вільх (Коз., Сальвія, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 525.