ПІКА́П, а, ч. Невеликий автомобіль, звичайно з відкритим кузовом, яким перевозять вантажі й пасажирів. Кілька броньовиків та пікапів.. мчаться балкою (Гончар, III, 1959, 450); Він до друга Рогози: — Будь ласкавий, підвези! Одвічає в трубку бас: Рад би, друже, та якраз Сіла жінка до пікапу Й десь помчала (С. Ол., Вибр., 1959, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 532.