ПІ́КОВИЙ 1, а, е. Прикм. до пі́ка2. Намальовані [ікони] так, що бог-отець був схожий на бубнового короля, пречиста діва Марія скидалась на пікову даму (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 44).
◊ Залиша́тися (залиши́тися, зостава́тися, зоста́тися і т. ін.) при пі́ковому інтере́сі — зазнавати невдачі в чому-небудь, лишатися ні з чим. Чумак звернув увагу не на Ріту, а на її подругу Катерину. Через якийсь час вони одружились, а Ріта залишилась.. при пікових інтересах (Збан., Переджнив’я, 1955, 12).
ПІ́КОВИЙ2, а, е, розм. Прикм. до пік 2. Кожного дня, після п’ятої години, у час найбільших «пікових» навантажень потужний потік води падає на лопаті гідроагрегатів й у міську мережу надходить додаткова електроенергія (Веч. Київ, 13.ХП 1971, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 533 - 534.