ПІРАМІДА́ЛЬНИЙ, а, е. Який звужується догори, нагадуючи за формою піраміду (у 1, 2 знач.). Верхні частини будівлі відзначаються уступчастим розташуванням арок і склепінь, які плавно піднімаються вгору і увінчуються мальовничим п’ятиглав’ям пірамідальної будови (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 514); Перед нами з’являється пірамідальна гора з білим скалистим вершком (Коцюб., III, 1956, 139); // Який має крону, що за формою нагадує піраміду (про рослину). Дуже поширеною різновидністю осокора є пірамідальна тополя (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 69); Темно-зеленим муром оточили галявину пірамідальні ялини (Донч., II, 1956, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 538.