ПІРОКСЕ́Н, у, ч. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію. Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію, при можливій суміші 65 процентів олівіну та 35 процентів піроксену і температурі 1000 — 1200 градусів (Наука.., 1, 1957, 25); Піроксени. До цієї групи належать мінерали різного походження і дуже різноманітні за хімічним складом (Курс заг. геол., 1947, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.