ПІРОКСИЛІ́Н, у, ч. Вибухова речовина, що одержується внаслідок хімічної обробки деревної клітковини. Вивозили [німці] зброю, снаряди, динаміт, піроксилін та гримучу ртуть (Довж., І, 1958, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.