ПІСЛЯЗА́ВТРАШНІЙ, я, є, розм. Який відбуватиметься, йтиме за завтрашнім; післязавтра. Семен Іванович.. думав про завтрашній похід у свій порт та про післязавтрашню учбову стрільбу (Трубл., Шхуна.., 1940, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 543.