ПІСТРЯ́ВИЙ, а, е.
1. З різнокольоровими плямами, смугами, не одного кольору і т. ін. Хати ніби вкриті знадвору якоюсь смугнастою пістрявою матерією (Н.-Лев., II, 1956, 401); Пташку я посадовив на гілці, — Крила-піренько пістряве (Крим., Вибр., 1965, 104); Старі митці добре розуміли, що на цілі десятиліття придбана для домівки пишна мистецька річ не мусить втомлювати очі ні надто пістрявим малюнком, ні кричущо яскравою фарбою! (Мас., Під небом.., 1961, 191).
2. перен. Який містить у собі невиправдано різнорідні елементи. Пістрявий кінофільм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.