ПІЧНИ́Й, а́, е́. Стос. до печі. Добрі результати дає внесення пташиного посліду і пічного попелу в нормі 4 — 6 центнерів на гектар (Хлібороб Укр., 4, 1964, 14); Пічне приладдя виготовляють заводським способом з чавуну (Довідник сіль. будівельника, 1956, 447); // Який здійснюється за допомогою печі, печей. Пічне [лежакове] обігрівання застосовують в невеликих односхилих та двосхилих теплицях (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 14); Дуже примітивний характер мало виробництво труб, що грунтувалося переважно на пічному зварюванні (Розв. науки в УРСР.., 1957, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 552.