РАБА́ТКА, и, ж. Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін. Довгі рабатки з квітами відділяли тротуари від проїжджої смуги асфальту (Перв., Дикий мед, 1963, 198); І всюди [в Одесі] монументи й обеліски героїв, і скрізь грають усіма барвами райдуги клумби, рабатки, газони (Рад. Укр., 10.II 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 425.