РАДИКА́ЛЬНИЙ1, а, е.
1. Прикм. до радика́л1. З усіх трьох галицьких (русинських) партій радикальна мені здається найпрогресивніша (Л. Укр., V, 1956, 35); // Який дотримується поглядів, переконань радикалів. Радикальна інтелігенція розпадається [в 1901 р.] остаточно на ліберальну, революційно-буржуазну і соціал-демократичну (Ленін, 9, 1970, 239); — Спєшнєв надто палка людина і, мені здається, надто радикальна. Він навіть говорить про повстання, про селянську революцію! (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 329).
2. Найбільш дійовий. Радикальний шлях забезпечення тривкого миру — загальне і повне роззброєння при суворому міжнародному контролі (Програма КПРС, 1961, 51); Інсулін є поки що єдиним радикальним засобом проти деяких психічних хвороб (Наука.., 8, 1959, 32).
РАДИКА́ЛЬНИЙ2, а, е. Прикм. до радика́л2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 428.