РАДІО́ЛА, и, ж. Апарат, в якому конструктивно поєднано радіоприймач і електропрогравач. Дочка ввімкнула радіолу, поставила модерну пластинку (Мушк., День.., 1967, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 431.