РАКЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до раке́та 1, 2. І в канонаднім громі, В ракетнім сяйві, в бурі вогневій Бійцям ввижались контури Держпрома (Мур., Слово.., 1949, 3); Створення ракетної техніки в СРСР — це результат розвитку радянської науки і техніки, нашої промисловості (Рад. Укр., 20.ХІ 1957, 2); З околиці села з-за Хоминої спини заливисто заграли довгу чергу гвардійські міномети.. Шугнули навскіс у небо вогнисті ракетні снаряди (Гончар, І, 1954, 379); // Признач. для запуску ракет (у 2 знач.). Ракетну установку спрямовано на градову хмару. — Старт! — Залп — і за кілька секунд протиградова ракета зникає у висі (Знання.., 6, 1965, 16); // Який діє за принципом ракети (у 2 знач.). Експериментальні ракетні літаки, що нині будуються, зможуть досягти великих швидкостей і висот (Наука.., 1, 1959, 17); // Який здійснюється за допомогою ракети (у 2 знач.). В результаті проведення в Арктиці і Антарктиці ракетного зондування атмосфери вперше одержано дані про розподіл температури і тиску повітря на середніх висотах в цих районах (Рад. Укр., 28.III 1958, 6).
Раке́тні війська́ — один з основних сучасних видів збройних сил. Ракетні війська стратегічного призначення — наймолодший вид наших Збройних сил (Рад. Укр., 15.ІІ 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 444.