РЕА́КЦІЯ, ї, ж.
1. Дія, вчинок, жест, міміка і т. ін.; що виникають у відповідь на яку-небудь дію, вчинок, вплив ззовні. Знайомі звуки викликають.. реакцію на його лиці (Хотк., II, 1966, 371); Його звичка не скидати в учительській кашкета викликає в декого з педагогів реакцію іронічну (Гончар, Бригантина, 1973, 48); Нова позиція Франка щодо завдань критики була в деякій мірі здоровою реакцією на її байдужість до естетичної природи літератури (Рад. літ-во, 3, 1957, 42).
2. фізл., біол. Відповідь організму на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. Згідно з вченням І. П. Павлова, захисні реакції організму розвиваються як рефлекторні процеси, здійснювані через центральну нервову систему (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 23); Кожна реакція організму тварини відбувається за принципом рефлексу, тобто є відповіддю на зовнішні впливи (Психол., 1956, 9); Досліди.. показали, що людей за їх реакцією на невагомість можна розбити на три групи. Одним невагомість подобається, іншим байдужа, у третіх викликає деякі неприємні явища (Рад. Укр., 5.IX 1962, 3); // тільки одн. Різкий спад, занепад фізичних і душевних сил після піднесення, напруження. Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути [підкреслити] всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому (Коцюб., III, 1956, 371).
3. тільки одн. Активний опір суспільному прогресові з боку відживаючих або переможених класів, їхніх партій чи політичних угруповань; політичний режим, установлений для збереження і зміцнення старих суспільних порядків, для придушення прогресивних сил. Вибори відбуваються в обстановці найшаленішої реакції, при повному розгулі контрреволюційної несамовитості царської урядової зграї.. (Ленін, 19, 1971, 66); Після поразки революції 1848-1849 рр. в Європі на ціле десятиріччя встановилась реакція — придушення передових суспільних рухів і ідей (Нова іст., 1956, 163); Розгром фашизму був історичним актом, здійснення якого домагалися також і кращі сини німецького народу, що брали участь у боротьбі з реакцією і віддали своє життя за світлі ідеали (Ком. Укр., 5, 1970, 89); Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум’я правди, що палало в трудах Сєченова, Павлова, Менделєєва, Тімірязєва (Рильський, III, 1956, 11); // збірн. Реакціонери, реакційні угруповання. Основна політична й ідеологічна зброя, яку використовують міжнародна реакція і рештки внутрішніх реакційних сил проти єдності соціалістичних країн, — націоналізм (Програма КПРС, 1961, 21); Час працює не на чорні сили реакції, а на сили миру і прогресу! (Рад. Укр., 2.IV 1961, 4); Ганебний фарс клерикальної реакції з відлученням Толстого від церкви викликав обурення й протест у широких колах інтелігенції та робітників (Рад. літ-во, 4, 1965, 21).
4. Хімічна взаємодія між двома або кількома речовинами, що призводить до створення нових речовин. Перетворення одних речовин в інші називаються хімічними явищами, або хімічними реакціями (Хімія, 7, 1956, 6).
∆ Ланцюго́ва реа́кція див. ланцюго́вий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 465.