РЕДУ́КТОР, а, ч., спец.
1. Механізм зубчастої передачі, що зменшує швидкість обертання при передаванні руху від одного вала до іншого. Редуктор передає рух до робочих органів комбайна, забезпечує зниження числа обертів, яких надає йому двигун, змінює напрямок обертання і дає можливість включати і виключати передачу до робочих органів (Зерн. комбайни, 1957, 251); Використовуючи спеціальний стенд, працівники лабораторії під максимальним навантаженням «обкатують» важільні затискачі різців, планетарні редуктори переміщення задніх бабок (Роб. газ., 10.VI 1965, 1).
2. Пристрій для зниження тиску рідини або газу, що протікають трубопроводом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 483.