РЕЙХСТА́Г, у, ч., іст.
1. Парламент у Німеччині до 1945 року. У результаті цих народних виступів робітники (чоловіки) дістали виборчі права, верхня палата була скасована і було оголошено, що рейхстаг (парламент) сам встановить політичну форму правління (Нова іст., 1956, 158).
2. Приміщення, де засідав цей парламент. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (Гончар, III, 1959, 387); Минуло вже багато років з того дощистого сіренького дня, коли біля рейхстагу пролунав останній постріл (Собко, Матв. затока, 1962, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 492.