РЕКОМЕНДАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який містить у собі рекомендацію (у 1, 2 знач.). Другого дня написав [Чириков] рекомендаційного листа до редакції «Жизни» про мене (Л. Укр., V, 1956, 298); Наступного ранку Каргат пішов до хімоб’єднання з рекомендаційною запискою свого вчителя (Шовк., Інженери, 1956, 291); В республіці є кваліфіковані кадри бібліографів, які нагромадили певний досвід складання різноманітних бібліографічних посібників, рекомендаційних списків і покажчиків літератури (Ком. Укр., 3, 1960, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 494.