РЕКРЕДИТИ́В, у, ч., спец.
1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі.
2. Документ про припинення акредитиву.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 497.