РЕЛЕ́, невідм., с., спец. Автоматичний пристрій, що замикає і розмикає електричне коло за певних умов, на які він повинен реагувати. Фотоелементи широко застосовуються при виготовленні реле, призначених автоматично приводити в дію найрізноманітніші механізми. Такі реле мають назву фотореле (Курс фізики, III, 1956, 340); Теплове реле діє у магнітних пускачах при тривалих перевантаженнях електродвигуна (Довідник сіль. будівельника, 1956, 239); На [пральній] машині встановлено реле часу з автоматичним вимиканням і насос для відкачування води (Рад. Укр., 21.VI 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 498.