РЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до реорганізува́ти. На початку 1920 року Народний комісаріат державного контролю був реорганізований у робітничо-селянську інспекцію (Рад. Укр., 23.I 1963, 2); // у знач. прикм. Слід подбати, щоб ремонтною базою залишились всі майстерні реорганізованих МТС, бо якщо їх укрупнити, то для віддалених колгоспів це буде незручно (Колг. Укр., 4, 1958, 5); // реорганізо́вано, безос. присудк. сл. Київські стаціонарні театри у ті роки [1919 р.] було реорганізовано (Мист., 1, 1959, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 507.